Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Хто є платником цього податку та які пільги?

З 01 січня 2015 року запроваджено новий місцевий податок, зокрема податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно до Закона України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28 грудня 2014 року № 71-VIII.

Об’єктом оподаткування є об’єкти житлової та нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту    266.5.1    пункту  266.5 статті   266  Податкового Кодексу України, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного – податкового року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Переважна більшість місцевих органів влади ухвалили рішення про оподаткування нерухомості на рівні 0,5% мінімальної зарплатні – 20,9 гривень – за 1 кв. метр.

База оподаткування зменшується:

  • для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

  • для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

  • для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток; у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, – на 180 кв. метрів.

Наприклад: Ваша квартира має площу 57 кв. метрів, тоді ви цей податок не платите, оскільки площа є меншою за 60 кв. метрів.
Якщо Ваш будинок має площу 190 кв. метрів, то розрахунок площі для оподаткування: 190 – 120 = 70 кв. метрів, які будуть оподатковуватись.

У підпункті 266.2    статті 266 ПК України наведений перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування.

Серед цього переліку хотілося б виділити наступні:

  • об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями або батьками, але не більше одного такого об’єкта на дитину;

  • об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;

  • будівлі промисловості, віднесені до групи “Будівлі промислові та склади” – код 125 – Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

  • будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників – юридичних та фізичних осіб, віднесені до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” – код 1271 – Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

  • об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Законодавець не встановив обов`язку сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, а встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг та позичку.

Те, що сільськогосподарським товаровиробником у розумінні норм ПК України є виключно юридична особа, не відповідає нормам закону. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року по справі № 560/168/19. Отже фізичні особи, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, мають право на вищезазначені пільги.

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад встановлюють пільги з податку для фізичних осіб, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів, а також залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування. Тому раджу завчасно звертатись із заявами про встановлення пільг.

Слід звернути увагу, що пільги з податку для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів як-то здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси – місцем реєстрації власника такої нерухомості.

База оподаткування обчислюється контролюючим органом лише на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Тобто зі слів, чи інших джерел інформації, нарахування податку буде незаконним.

Ваші дії, якщо ви не погоджуєтесь із сумою нарахованого податку:

  •  Відповідно до пп.266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу України,  платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку;

  • У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає або вручає нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим або відкликаним;

  • Якщо ви не погоджуєтесь із сумою або базою нарахування податку, ви маєте право звернутися до суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
інші випадки з практики