Кредит по платіжній картці. Як себе захистити

На сьогодні майже кожен користується банківськими платіжними картками. Дуже зручно, коли не вистачає коштів для розрахунку, в нагоді стають кредитні кошти, отримані швидко і без будь-яких складних процедур оформлення.

Часто трапляються випадки, коли отримавши мікро-позику через платіжну картку, людина перестає відслідковувати інформацію про наявну заборгованість. Вона розраховує на те, що поповнивши готівкою картку, повністю погасила кредит. А потім виявляється, що певна заборгованість по кредитним коштам все-таки залишилась, зросла за рахунок штрафних санкцій та процентів і складає немалу, а часом навіть вражаючу суму.

Через певний час банк звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом.

У більшості випадків суди вирішують спори на користь банків, а причини цього такі:

  • люди підписують договори, не читаючи змісту, вірять «на слово» працівникам банку, що даний договір типовий, і пізно дізнаються про те, що в умовах договору були зазначені невигідні умови;

  • протистояти самотужки такій великій фінансовій структурі, як банк, дуже складно, а банки мають у своєму штаті цілі юридичні відділи, які займаються розробкою документації та процесом погашення заборгованості з кредитів;

  • текст позовної заяви складено у шаблонному форматі, який є малозрозумілим, а розрахунки заборгованості виконанні дрібним нерозбірливим шрифтом;

  • судова влада часом не має коштів для надсилання судових повісток, і тоді люди дізнаються, що відносно них триває судова справа досить пізно, або навіть тоді, коли вже існує судове рішення, яке набрало законної сили.

Відомо, що для фінансових установ є вигідним, коли ми несвоєчасно будемо повертати кредит, бо це призведе до нарахування штрафних санкцій та процентів за користування кредитом. Складається враження, що позикодавці навмисно на протязі певного періоду замовчують про наявність заборгованості, а коли вже накопичилась чимала сума, звертаються до суду про стягнення цих коштів.

Розберемо випадок, коли оформлення кредиту відбулось у спосіб підписання анкети-заяви на відкриття банківського карткового рахунку.

На перший погляд все зрозуміло: заява на одному аркуші, де чітко визначено кредитний ліміт, ви вказали свої персональні дані та поставили підпис.

Ви не придали значення, що поставили «галочку» напроти простого речення: «З умовами кредитування, розміщеними на сайті …, ознайомлений».

Нажаль, це і є зашморгом, який буде Вас тиснути весь час, поки буде діяти картка. Саме в цих «Умовах» передбачено право банку збільшувати відсотки за користування кредитом, збільшувати кредитний ліміт, встановлювати додаткові штрафні санкції та збільшити позовну давність до 50 років.

Таким чином, ви опинились у повній волі позикодавця й він буде вирішувати, чи заганяти вас у фінансове рабство, чи помилувати і відпустити.

Однак, на кожну дію є протидія. Якщо не залишати судовий процес на самоплин та вдало вистроїти власний захист, можна відстояти своє право і, як мінімум, зменшити суму заборгованості, яка підлягає стягненню.

Із практики:

 Клієнта врятувало те, що будуючи захист по справі, він вказував наступне: він не заперечує факт, що користувався кредитною карткою, однак заперечує порядок нарахування відсотків та штрафних санкцій, посилаючись на те, що банк самостійно змінив процентну ставку без погодження з Клієнтом, що як наслідок вплинуло на неправильне нарахування заборгованості по кредиту.

Також Клієнт зазначив, що не був належним чином повідомленим про умови кредитування, що також вплинуло на виконання ним кредитних зобов`язань.

Суд апеляційної інстанції перевірив зазначені обставини і встановив, що в матеріалах справи знаходиться анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. В даній заяві зазначено анкетні дані відповідача.

Однак зазначена анкета не містить даних, що відповідач виявив бажання оформити на своє ім`я будь-яку картку, в тому числі платіжну картку з встановленим лімітом, і в якій зазначено термін дії картки.

Посилання банку, як на належний доказ по справі, на довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки є необґрунтованим, оскільки зазначена довідка містить інформативний характер, так як встановлено, що Клієнт не визначився із видом платіжної картки, що підтверджується анкетою-заявою.

Розрахунок заборгованості, наданий банком на підтвердження позову, суд апеляційної інстанції не визнав належним та допустимими доказом, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем надано декілька розрахунків заборгованості за різний період часу.

Зазначені розрахунки не містять інформації, по якій конкретно кредитній картці проводився розрахунок заборгованості.

В розрахунках зазначена різна процентна ставка за користування кредитом, що не відповідає процентній ставці, яка зазначена в довідці про умови кредитування, на яку позивач посилається як на належний та допустимий доказ.

Також матеріали справи не містять підтверджень, що саме витяг з Тарифів та витяг з Умов, на які посилається позивач, розумів відповідач та ознайомився і погодився саме з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо порядку сплати процентів за користування кредитними коштами, збільшення процентної ставки в односторонньому порядку та щодо сплати неустойки: пені, штрафів, комісії.

Банк не довів, що саме надані ним в якості доказів Умови є складовою кредитного договору і що саме ці Умови відповідач приймав, коли підписував договір та брав на себе зобов`язання зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.
Тому рішення суду по справі було позитивним для клієнта.

Висновки:

Шановні громадяни, будьте обережними під час укладання договорів кредитування і уважно перевіряйте всі умови кредитування, під якими ставите свій підпис.

інші випадки з практики