Додаткові витрати на утримання дитини

Якщо стягнення аліментів на утримання дітей вже питання розповсюджене й механізм їх нарахування та стягнення більш-менш зрозумілий для пересічного громадянина, то питання стягнення додаткових витрат на утримання дитини для багатьох залишається незрозумілим.

По справі:

Обов’язок утримувати дитину закріплений Конституцією України, нормами Сімейного Кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства». У рішенні Європейського суду з прав людини від 7.12.2006 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, за аналогією рішення від 27.11.92 у справі «Олсон проти Швеції». При дотриманні такої рівноваги особлива увага має бути зосереджена на найважливіших інтересах дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Виходячи з норм ст.185 СК України, додатковими витратами, які підлягають стягненню є:

  • Періодичні витрати на лікування дитини, в тому числі на оздоровлення;

  • Систематичні витрати, понесені у зв’язку з каліцтвом дитини чи постійною хворобою;

  • Витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини. 


Не є додатковими витратами, а являються аліментами, кошти на одяг, розваги, відпочинок, іграшки, канцелярське приладдя, витрати на навчання тощо.

Таким чином, додаткові витрати на утримання дитини мають бути зумовлені лише особливими обставинами. Додаткові витрати не компенсуються встановленим розміром аліментів, а завжди стягуються за окремим позовом.

Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як то матеріальний стан обох батьків, їх стан здоров’я, обов’язок утримувати їнших членів сім’ї, матеріальний стан самої дитини, її здоров’я, особливі здібності та особливі потреби.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину.

Вони, згідно закону, мають компенсувати частину реально понесених або передбачуваних витрат, оскільки обов’язок брати участь у таких витратах покладається на обох батьків.

При цьому обов’язково треба брати до уваги можливість однієї з сторін брати участь у додаткових витратах на дитину. Цілком можлива ситуація, коли суд, враховуючи матеріальний стан відповідача та його витрати на утримання дитини, які стягуються з нього у вигляді аліментів, відмовить в задоволенні позову взагалі, визнавши його неспроможність нести додаткові витрати або визнає додаткові витрати невиправданими чи недоведеними.

Натомість, можлива й інша ситуація, коли суд, враховуючи матеріальний стан позивача, а також його стан здоров’я, може покласти обов’язок повністю компенсувати додаткові витрати з відповідача.

Наявність таких особливих обставини підлягає доведенню в судовому засіданні особою, яка пред`явила позов.

Треба довести в суді документальним шляхом, що придбання ліків, проведення санаторно-курортного лікування, музичних інструментів, спортивного знаряддя, оплата занять з іноземної мови тощо, спрямовані на розвиток здібностей дитини – довести наявність досягнень дитини в даному занятті, і не є способом забезпечення дозвілля.

Суди задовольняють позовні вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання дитини лише у разі, якщо такі витрати підтверджені належним чином, згідно до Постанови КЦС ВС від 22.05.2019 № 201/15248/16-ц 61-4862св18:

  • Необхідно докласти в якості доказів висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів, навіть копію медичної картки дитини, рецепти лікарів та їх рекомендації, довідки, чеки, рахунки, проїзні документи і т.ін; довідку з відповідної організації про період відвідування дитиною спортивних занять та їх вартість, квитанцію про оплату цих послуг, грамоти, відзнаки, що свідчать про успіхи дитини і т.ін.

  • Важливо обгрунтувати саме розмір необхідних витрат, оскільки їх вартість може значною мірою варіюватись. В даному випадку суду необхідно надати максимально обгрунтовану суму вартості того ж самого лікування, навчання, купівлі інструменту тощо.

Крім того, необхідно довести в суді, що цей розмір витрат є посильним для відповідача та він спроможний сплачувати ці витрати. Таким доказами можуть бути: здійснення відповідачем виплат значних сум за кредитними зобов`язаннями, ведення прибуткової підприємницької діяльності, придбання нерухомості, автомобіля і т.п. згідно до Постанови Верховного Суду України від 27.02.2020 справа № 523/8200/18 провадження № 61-11514св19.

Ще однією важливою підставою при визначенні права на стягнення додаткових витрат є попередня згода відповідача на понесення таких витрат. Наприклад, батьки домовилися про те, що дитина буде навчатися у платній школі, відвідувати певні курси або гуртки, а потім один з батьків відмовився компенсувати частину понесених витрат.

Оскільки доволі складно довести в суді факт раніше наданої згоди, краще заздалегідь оформлювати цю домовленість письмовим договором між батьками.

Одне з розповсюджених питань, це компенсація витрат на навчання дитини за кордоном.

Навчання дитини з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.

В такому випадку позивачу треба доводити необхідність саме платного навчання дитини за кордоном при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти.

Питання навчання дитини за кордоном залежить від матеріальних можливостей та погодження такого вибору з іншим з батьків, згідно до Постанови Верховного Суду України від 26.08.2020 справа № 336/1488/19 провадження № 61-19103св19.

Висновки:

Шановні батьки, ставтесь з повагою один до одного та своїх дітей і зважено підходьте до питання додаткових витрат на утримання дитини.

інші випадки з практики
Яка у вас реакція?
0Вподобати