Як усунути перешкоди у спілкуванні бабусі чи дідуся з онуками та які особливості виконання судових рішень в таких справах?
Часто трапляються випадки, коли шлюб між сином та колишньою невісткою розірвано, а бабусі чи дідусі всіляко намагаються підтримувати відносини з онуками, відвідують їх, передають гостинці, купують одяг та іграшки.
З часом їм перестають дозволяти бачитися з онуками.
Як усунути перешкоди у спілкуванні з онуками?
Якщо вам складно прийняти рішення і потрібна он-лайн допомога адвоката, телефонуйте:
Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність.
Одним із найважливіших прав дитини у сім’ї є право на сімейне виховання.
Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім’ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Статею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право на повагу до сімейного життя, яке поширюється в тому числі й на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв’язки.
Згідно із частиною 3 статті 291 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на підтримання зв’язків із членами своєї сім’ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває.
Такого права фізична особа не може бути позбавлена.
Згідно з частиною 8 статті 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім’ї тощо.
Статею 18 Сімейного кодексу України передбачені способи захисту сімейних прав та інтересів, зокрема припинення дій, які порушують сімейні права.
Треба починати зі звернення до виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, як органу опіки та піклування, зі скаргою про усунення перешкод у спілкуванні з онуками, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні.
Відповідно до статей 257 та 263 Сімейного кодексу України, вирішення спору щодо участі у вихованні та спілкуванні дитини з бабою, дідом, прабабою, прадідом вирішуються в судовому порядку, якщо батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, чинять перешкоди.
Суд у своєму рішенні про усунення перешкод тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема у випадку, коли інший з батьків, з ким проживає дитина, ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, визначає:
- способи участі одного з батьків у вихованні дитини: періодичні чи систематичні побачення; можливість спільного відпочинку; відвідування дитиною місця його проживання тощо;
- місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
По цій аналогії вирішується справа у випадку чинення перешкод відносно участі у вихованні дитини бабі чи діду.
ТРЕБА ПАМ’ЯТАТИ:
Під час спору треба пам’ятати, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються, що передбачено статтею 12 Конвенції про права дитини.
Тому дитині надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового розгляду, що торкається дитини.
Перейдемо далі.
Виконання судового рішення Згідно зі статею 64-1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а якщо вони рішенням не визначені, перевірка здійснюється у час та місці побачення, які визначені державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт і ухвалює постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі, визначеному частиною статті 75 цього Закону.
У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У випадку повторного невиконання боржником рішення без поважних причин державний виконавець складає акт, ухвалює постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, ухвалює вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та ухвалює постанову про закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник надалі перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження.
Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
