В яких випадках треба звертатись до суду та як захиститися від заявленого позову.

Після розлучення виникають питання, а чи не подати в суд позов про позбавлення мого колишнього/колишню чоловіка /дружину батьківських прав відносно нашої дитини?

Якщо це питання виникло на підставі певних емоцій, і ви бажаєте просто «подіставати» свої колишніх, то будь ласка, звертайтесь до суду.

За частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Платіть судовий збір, витрати на правову допомогу і Ваш позов буде розглядатись судом. Але чи буде успішним вирішення цього позову?

Якщо вам складно прийняти рішення і потрібна он-лайн допомога адвоката, телефонуйте:

В цьому випадку треба пам’ятати, що буде достатнім факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав або подання відповідачем апеляційної скарги на судове рішення і це вже буде свідчити про його інтерес до дитини і Вам у задоволенні позову можуть відмовити.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька або матері, так і для дитини згідно до ст. 166 Сімейного кодексу України.

Це з одного боку засіб захисту прав дитини, а з другого – крайній захід впливу на батька або матір, які злісно не виконують свої батьківські права та обов’язки, своєю поведінкою порушують права та інтереси дитини та того з батьків, хто проживає з дитиною.

Процедура позбавлення батьківських прав складна. За загальним правилом, позов про позбавлення батьківських прав подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Також вимагає обов’язкового залучення Служби у справах дітей. Служба складає власний висновок, в якому зазначено, чи дійсно батька або мати слід позбавити прав.

В суді потрібно доводити факт свідомого нехтування відповідачем батьківськими обов’язками. Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав не є обов’язковим для суду згідно до частини 5, 6 ст. 19 Сімейного кодексу України, від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

Також хибною думкою є й те, що ніби несплата аліментів – достатня підстава для позбавлення батьківських прав, насправді ж це не так. Несплату аліментів суд може лише додатково брати до уваги разом з іншими доказами.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини.

Тлумачення цієї норми права дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, крім батька або матері, можуть опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор та навіть сама дитина, якщо їй вже є 14 років.

Які наслідки позбавлення батьківських прав

Мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають особисті немайнові права щодо дитини – наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо.
Перестають бути законним представником дитини, не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо.

Вони втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми, не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником, тобто не зможуть усиновити іншу дитину.

Ці особи не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності – право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо. Втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною, наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків і також втрачають право на спадкування після дитини, крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини.

Однак треба пам’ятати, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Крім того, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину з боку такого батька або матері.

Які наслідки для дитини


 Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов’язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків: дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна чи піклувальника або, в залежності від віку та стану здоров’я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату.

Дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою.
 
Закон надає шанс відновити втрачені батьківські права, якщо недбайливі батьки змінили ставлення до батьківського обов’язку.

Процес поновлення батьківських прав є можливим винятково в судовому порядку. 

Якщо вам складно прийняти рішення і потрібна консультація юриста:
Яка у вас реакція?
0Вподобати