- Зразок позовної заяви про аліменти на утримання батьків
Google Docs – для редагування: “Файл – Создать копию”
Як правило, діти добровільно допомагають своїм непрацездатним батькам і турбуються про них.
Частиною 2 ст. 51 Конституції України та у частиною 1 ст. 202 Сімейного кодексу України передбачено, що повнолітні діти зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними й потребують матеріальної допомоги.
Тому, у випадку невиконання цього обов’язку дітьми добровільно, закон надає право батькам на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів із повнолітніх дітей на своє утримання.
Якщо вам складно прийняти рішення і потрібна он-лайн допомога адвоката, телефонуйте:
Законом передбачено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
В цих випадках треба знати, що:
- обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей;
- потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку з відсутністю пенсій або державних допомог чи їх низького розміру, а також у зв’язку із відсутністю у них інших джерел існування;
- непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку, а також інваліди I, II та III груп.
В суді непрацездатним батькам необхідно довести їхню потребу в матеріальній допомозі.
Така необхідність визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків.
Зазвичай, право на аліменти чи утримання має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.
Статтею 205 Сімейного кодексу України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на утримання батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку чи доходу з урахуванням матеріального та сімейного стану обох сторін.
При цьому судом враховуються всі інтереси сторін, що заслуговують на увагу: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками, а також стан здоров’я тощо. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Крім того, стаття 203 Сімейного кодексу України передбачає обов’язок дітей брати участь і у додаткових витратах на батьків.
Якщо мати чи батько є тяжко хворими або являються інвалідами, а повнолітні діти мають достатній дохід, суд може постановити рішення про стягнення з них одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за ними.
Якщо мати або батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки чи сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
Також діти звільняються судом від обов’язку утримувати своїх батьків та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що батьки не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
У виняткових випадках суд може присудити з дочки чи сина аліменти на строк не більш як три роки.
Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.
Однак, при наявності виняткових умов, таких як, високий матеріальний рівень дітей або чистосердечне розкаяння батьків щодо своєї минулою поведінки по відношенню до дитини, передбачено можливість присудження аліментів на утримання батьків.
Позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений як до одного, так і до кількох з дітей, або до всіх дітей разом.
У випадку пред’явлення позову до одного з дітей, суд за власною ініціативою має право притягнути до участі у справі й інших дітей, незалежно від того, чи пред’явлено до них позов, чи ні.
