Докази для встановлення батьківства.

Обставини справи:

У листопаді 2019 року позивач звернулася до суду до відповідача з позовом, в якому просила встановити факт, що ОСОБА_3, який помер, є рідним батьком малолітньої дитини.

Позов мотивовано тим, що 01.08.2009 між позивачем та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, який на підставі рішення суду від 27.12.2010 розірвано. Після розірвання шлюбу вони примирилися із чоловіком та почали проживати однією сім’єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу до дня його смерті.

Під час спільного проживання без реєстації шлюбу з ОСОБА_3 у них народилася донька, батьком якої вказаний – ОСОБА_6 (запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 статті 135 СК України, тобто за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитинизаписані за вказівкою матері). За життя ОСОБА_3 визнавав себе батьком дитини, піклувався про неї та в майбутньому мав намір встановити батьківство, однак, не встиг, так як трагічно загинув.

Встановлення факту батьківства позивачу потрібне для захисту прав та інтересів дитини, оформлення пенсії по втраті годувальника, для отримання дитиною спадщини після смерті батька, тощо. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено.

Рішення мотивовано в тому числі тим, що встановлення факту батьківства померлого ОСОБА_3 відносно дитини без проведення відповідної судової молекулярно-генетичної експертизи лише на підставі показань свідків, фотокарток з особистого архіву позивача неможливе, оскільки, зазначене суперечить частині другій статті 128 СК України.

Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу позивача задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Позиція Верховного Суду. Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 статті 135 СК України.

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи. Аналіз норми свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства.

Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Посилання заявника на обов`язкове проведення судової молекулярно-генетичної експертизи є необґрунтованими, оскільки на підтвердження заявлених у цій справі позовних вимог позивач подала достатньо доказів, оцінка яких у сукупності дала апеляційному суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_3 за життя свого батьківства щодо ОСОБА_4 та встановлення відповідного факту батьківства.

Відповідач по справі не спростувала подані позивачем докази і встановлені на їх підставі обставини, правом на заявлення клопотання про призначення відповідної експертизи не скористалась..