Як захистити себе від непропорційно великих відсотків за договором кредиту.

Частини 1 та 2 статті 18 Закону України “Про захист прав споживачів” передбачають, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у
договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є
істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача.

Згідно частини 8 статті 18 Закону України “Про захист прав споживачів” нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь
споживача.

Наприклад, якщо було отримано кредит у розмірі 3000 грн, а позикодавець нарахував непропорційно великі відсотки за користування кредитом, наприклад 30000 грн, споживач (позичальник) має право звернутись до суду з позовом про захист прав споживачів та визнання недійсним договору позики в частині нарахування непропорційно великих відсотків.

Важливо те, що тільки за вашим позовом суд може визнати умови договору недійсними.

Для подання позовної заяви треба мати на руках оригінал примірника договору кредиту (позики) або належним чином завірену копію цього договору.

Обов’язково потрібно отримати від позикодавця (кредитора) розрахунок заборгованості по кредиту, виконаний в письмовій формі за підписом кредитора.

Як свідчить судова практика Верховного Суду (справа № 132/1006/19 провадження № 61-1602св20) в подібних спорах, суди примають рішення на
користь споживача.

Однак треба пам’ятати, що кожна справа розглядається окремо на підстві доказів, які надаються сторонами по справі.

У справах про захист прав споживачів, позивачі звільняються від сплати судового збору.
Між іншим необхідно розуміти, що несправедливими умовами договору є ті умови, які передбачають (частина 3 статті 18 Закону України “Про захист прав
споживачів”):

1. Звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця (виконавця, виробника) у разі смерті або ушкодження здоров’я споживача,
   спричинених діями чи бездіяльністю продавця (виконавця, виробника);
   
   
2. Виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);
   
   
3. Встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
   
   
4. Надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірванням або невиконанням ним договору;
   
   
5. Встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п’ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов’язань за договором;
   
   
6. Надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається;
   
   
7. Надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника);
   
   
8. Надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір, укладений на невизначений строк із споживачем без повідомлення його про це, крім випадків, установлених законом;
   
   
9. Установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з
   автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру;
   
   
10. Установлення обов’язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;
    
    
11. Надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі;
    
    
12. Надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору;
    
    
13. Визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору;
    
    
14. Надання продавцю (виконавцю, виробнику) права визначати відповідність продукції умовам договору або надання йому виключного права щодо тлумачення договору;
    
    
15. Обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов’язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов’язань додержанням зайвих формальностей;
    
    
16. Встановлення обов’язку споживача виконати всі зобов’язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх;
    
    
17. Надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов’язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення

    гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди.

    .